ОМО — ЕТИМОЛОГІЯ
ом «одиниця виміру електричного опору»
інтернаціональний термін (нім. Ohm, фр. англ. ohm), утворений від прізвища німецького фізика Г. С. Ома (G. S. Ohm, 1787–1854);
р. бр. болг. м. ом, п. om, ohm, ч. слц. ohm, схв. о̑м, слн. óhm;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ом | білоруська |
| ом | болгарська |
| ом | македонська |
| om | польська |
| ohm | польська |
| ом | російська |
| м | сербохорватська |
| ohm | словацька |
| óhm | словенська |
| ohm | чеська |
| Ома | ? |
| Ома | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України