ОМЕЛЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Оле́лько́ «Олександр»
очевидно, результат видозміни форми [Олесько́] «Олександр» під впливом Оме́лько;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Олесько́ «Олександр» | ? |
Оме́лько | ? |
Омеля́н
через церковнослов’янське посередництво запозичено із се-редньогрецької мови;
сгр. Αἰμιλιαός походить від лат. Aemiliānus, яке зіставляється з aemulus «суперник, учасник змагання», пов’язаним з imitor «імітую, наслідую»;
грецьке ім’я виводиться також (Петровский 110) від етимологічно неясного гр. αἰμύλος, αἰμύλιος «підлесливий»;
р. Емелья́н, бр. Емялья́н, Амялля́н, Амілья́ш, п. Emilian, ч. слц. Emilián, болг. Емилиа́н, м. Емилиjан, схв. Емилиjан, слн. Emilijan, стсл. Емилианъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Емліа́нъ
«разу́ме(н)»
(1627)
Мі́лько
Оме(л)я(н)
(1490)
Омелковичъ
(1430)
Оме́лько́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Емялья́н | білоруська |
Емилиа́н | болгарська |
αἰμύλος | грецька |
Aemiliānus | латинська |
Емилиjан | македонська |
Emilian | польська |
Емелья́н | російська |
Емилиjан | сербохорватська |
Αἰμιλιαός | середньогрецька |
Emilián | словацька |
Emilijan | словенська |
Емилианъ | старослов’янська |
Амялля́н | українська |
Амілья́ш | українська |
Emilián | чеська |
aemulus «суперник, учасник змагання» | ? |
imitor «імітую, наслідую» | ? |
αἰμύλιος «підлесливий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України