ОЛЕШИН — ЕТИМОЛОГІЯ
о́льха «вільха, Alnus Gaertn.» (бот.)
діалектний варіант закономірної форми ві́льха (вільши́на), що поширився під впливом форм [оле́шник, *олешня́к] і под., у яких о- збереглося в умовах відкритого складу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
олеши́на
«вільшина»
оле́шник
«вільшняк»
олищняк
«тс.»
ольши́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ві́льха (вільши́на) | ? |
| оле́шник | ? |
| *олешня́к | ? |
| о- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України