ОЗЕРЕДИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *ozordъ (‹ іє. *g̑hordh-), фонетичний варіант до *ogordъ (‹ іє. *ghordh-);

споріднене з лит. žа́rdas «пристрій для сушіння гороху, льону», лтс. zãrds «тс.», лит. žar̃dis «загін», прус. sardis «паркан», псл. *gordъ «місто», *ž^ьr̥dь (‹ *g^ьr̥dь), укр. р. го́род, жердь;

висловлювались думки про запозичення балтійських слів зі слов’янських мов (Mikl. EW 416) або, навпаки, слов’янських слів з балтійських мов (Zubatý St. a čl. I 2, 125);

р. [озере́д] «довга скирта хліба; пристосування для сушіння снопів», [озоро́д, зоро́д, заро́д] «тс.», бр. [азаро́д] «пристосування у вигляді драбини для просушування снопів», [азаро́да, озяро́д] «тс.», п. [ozieród, ozieroda] (очевидно, з укр.);

очевидно, утворене з прийменника о «біля, навколо» й основи іменника жерди́на;

в такому разі первісно означало «складене навколо жердини»;

вважається також (Zubatý St. а čl. I 2, 125) результатом зближення з основою жерд- здавна успадкованого [озере́д] «ожеред»;

розглядається (Дзендзелівський Slavia 1978, 274) і як давній варіант звукової форми з оз-;

менш переконливе припущення (Scheludko 139) про походження від рум. gireadă «тс.»;

р. [ожере́т] «довгий стіг, скирта»;