ОЖЕЛЕДЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
о́же́ле́дь
окремі українські діалектні форми виникли шляхом заміни кінцевого -едь на суфікс -ець або в результаті контамінації з іншими словами (слизьки́й, ше́лест);
менш переконливе пов’язання (Преобр. І 141) з лит. gélmenis «сильний холод», gelumà «тс.» (від gélti «колоти») або з лат. gelū, -ūs «холод, мороз», gelidus «холодний як лід», гот. kalds «холодний», нвн. kalt «тс.»;
споріднене з гр. χάλαζα(‹ *χάλαδια) «град», перс. žāla (‹ *žalda-, *jarda-) «град, іній», лтс. dzeldêt «тверднути» (про сніг);
в українських формах початкове о приставне;
псл. *želdъ ‹ *geldъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.»;
р. [ожеле́дь] «ожеледь, льодяний наст на снігу», [ожеле́дица], п. [żłód, żłódź] «тс.», полаб. zlod «град», слн. žlêd, žledíca «ожеледь; дощ з градом», стсл. жлѣдица «дощ зі снігом, градом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вожелі́дь
«тс.»
возеле́дух
«лід на гілках»
ожеле́да
«ожеледь»
ожеле́дець
«лід на гілках»
ожеле́диця
«тс.»
ожеледух
ожелест
ожелець
ожели́зь
«ожеледь»
о́жолодь
«сніг з дощем»
ошеле́ст
«тс.»
приожеле́дитися
«настати ожеледі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kalds «холодний» | готська |
| χάλαζα «град» (‹ *χάλαδια) | грецька |
| gelū | латинська |
| dzeldêt «тверднути» (про сніг) | латиська |
| gélmenis «сильний холод» | литовська |
| kalt «тс.» | нововерхньонімецька |
| žāla «град, іній» (‹ *žalda-, *jarda-) | перська |
| zlod «град» | полабська |
| żłód «тс.» | польська |
| żłódź «тс.» | польська |
| *želdъ | праслов’янська |
| го́лоть «ожеледь» | російська |
| ожеле́дь «ожеледь, льодяний наст на снігу» | російська |
| žlêd «ожеледь; дощ з градом» | словенська |
| žledíca «ожеледь; дощ з градом» | словенська |
| жлѣдица «дощ зі снігом, градом» | старослов’янська |
| ожеле́дица | українська |
| holot «тс.» | чеська |
| -едь (слизьки́й, ше́лест) | ? |
| -ець (слизьки́й, ше́лест) | ? |
| gelumà «тс.» (від gélti «колоти») | ? |
| -ūs «холод, мороз» | ? |
| gelidus «холодний як лід» | ? |
| *goldъ | ? |
го́лоть «ожеледь»
псл. golotь, gol-ъtь, похідне від golъ «голий»;
первісне значення, очевидно, – «голе місце взагалі» (пор. на голоте́чі, голоті́ч), пізніше «голе місце, вкрите льодом, ожеледь»;
пор. лтс. gàla, gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі», gālas «гладкий, як лід», споріднені з псл. golъ, укр. го́лий;
пор. також р. гололе́дица, ч. holomráz «ожеледь»;
зіставлення на підставі р. [го́лодь] з цсл. жлѣдица «ожеледь», укр. о́желедь, лат. gelū «холод», нім. kalt «холодний» (Потебня РФВ 3, 98) менш певне через сумнівність цієї форми як первісної;
р. [го́лоть] «ожеледь», [го́лодь], др. голоть, голотъ, голъть «тс.», п. gołoć «голий простір», ч. ст. holet (род. в. holti) «іній, паморозь», [holot] «тс.», слц. holoť «голота», сболг. голоть «лід; кристал, кришталь», схв. (ст.) голот «кришталь» (очевидно, з цсл.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
голоте́ча
«тс. Я; голе місце»
голоте́чина
«відкрите, голе місце»
голоти́ка
голотіч
«тс.»
голоті́ч
«тс.»
на
«просто неба»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| голоть | давньоруська |
| gelū «холод» | латинська |
| gàla | латиська |
| kalt «холодний» | німецька |
| gołoć «голий простір» | польська |
| golotь | праслов’янська |
| golъ | праслов’янська |
| гололе́дица | російська |
| го́лодь | російська |
| го́лоть «ожеледь» | російська |
| голот «кришталь» (ст.)(очевидно, з цсл.) | сербохорватська |
| голоть «лід; кристал, кришталь» | середньоболгарська |
| holoť «голота» | словацька |
| го́лий | українська |
| о́желедь | українська |
| го́лодь | українська |
| голотъ | українська |
| голъть «тс.» | українська |
| holot «тс.» | українська |
| жлѣдица «ожеледь» | церковнослов’янська |
| holomráz «ожеледь» | чеська |
| holet «іній, паморозь» (род. в. holti) | чеська |
| gol-ъtь | ? |
| golъ «голий» | ? |
| gàla | ? |
| gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі» | ? |
| gālas «гладкий, як лід» | ? |
| також | ? |
| holet «іній, паморозь» (род. в. holti) | ? |
желі́зний дощ «дощ із крижинками, ожеледь»
здається пов’язаним із [желі́зо] «залізо» (з огляду на тверді крижинки), але не виключена й можливість зв’язку з словом о́желедь;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| желі́зо «залізо» (з огляду на тверді крижинки) | українська |
| о́желедь | українська |
ожльо́ди «лід, який намерз на гілках»
очевидно, результат видозміни форми о́желедь (ожеле́да), зближеної з п. [żłód] (род. в. [żłodu]) «ожеледь» і укр. лід (льо́ду);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| żłód і «ожеледь» (род. в. [żłodu]) | польська |
| лід (льо́ду) | українська |
| о́желедь (ожеле́да) | ? |
хала́зі́я «прочухан, биття різками; неприємність, лихо»
запозичення з грецької мови;
гр. χάλαζα «град, дощ із градом» етимологічно споріднене з укр. о́желедь;
увійшло в мову, мабуть, із семінарського жаргону;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| χάλαζα «град, дощ із градом» | грецька |
| о́желедь | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України