ОБРОК — ЕТИМОЛОГІЯ
обрі́к «урочиста обіцянка; виділена кількість їжі для денного утримання; солдатське утримання; корм для коней; ст. повинність селянина» (заст.)
псл. obrokъ, пов’язане з дієсловом *obrekti «обректи», утвореним з префікса ob- і дієслова *rekti «говорити»;
р. обро́к, бр. абро́к «щорічна плата селянина поміщику; корм для коней», др. оброкъ «податок, зобов’язання», п. obrok «фураж; (іст.) оброк», ч. obrok «витрати за рік», болг. обро́к «обіт, обіцянка», м. оброк «час прийняття їжі; порція», схв. о̀брок «строк», слн. obròk «умова, строк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрача́нка
«сумка»
обрі́чнє
«рептух, опалка»
обро́к
«податок кріпака замість панщини»
обро́чник
«той, хто дає обіт»
оброчникува́ти
«виконувати обіт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абро́к «щорічна плата селянина поміщику; корм для коней» | білоруська |
| обро́к «обіт, обіцянка» | болгарська |
| оброкъ «податок, зобов’язання» | давньоруська |
| оброк «час прийняття їжі; порція» | македонська |
| obrok «фураж; (іст.) оброк» | польська |
| obrokъ | праслов’янська |
| обро́к | російська |
| о̀брок «строк» | сербохорватська |
| obròk «умова, строк» | словенська |
| obrok «витрати за рік» | чеська |
| *obrekti «обректи» | ? |
| *rekti «говорити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України