НОРЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
норе́ць «водолаз; (орн.) пірникоза, Podiceps; [білоока чернь, Nyroca nyroca GŠld. Шарл]»
псл. norьcь «людина, що пірнає у воду, водолаз; птах, що пірнає», пов’язане з noriti «занурювати», nyrjati «ниряти»;
пор. лит. nãras «водолаз; (орн.) гагара»;
др. норьць «водолаз», п. [norek], ст. norek, nór, ч. norec, nořec «тс.», слц. norec (орн.) «кайра, Uria Briss.», схв. нòрац «водолаз», стсл. норьць «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нор
«пірникоза велика»
(орн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| норьць «водолаз» | давньоруська |
| nãras «водолаз; (орн.) гагара» | литовська |
| norek | польська |
| norek | польська |
| nór | польська |
| norьcь «людина, що пірнає у воду, водолаз; птах, що пірнає» | праслов’янська |
| noriti «занурювати» | праслов’янська |
| nyrjati «ниряти» | праслов’янська |
| нòрац «водолаз» | сербохорватська |
| norec «кайра, Uria Briss.» (орн.) | словацька |
| норьць «тс.» | старослов’янська |
| norec «тс.» | чеська |
| nořec «тс.» | чеська |
ниро́к «Aythya Boie» (орн.)
псл. nyrúkú, nyrücü пов’язане з nyrjati «пірнати»;
споріднене з лтс. nira «нирок»;
назва зумовлена тим, що нирок і пірникоза добре пірнають, добуваючи собі їжу;
р. ныро́к, бр. ныро́к, нырэ́ц, схв. нòрац «тс.», слн. ponírek «нирок; пірникоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нире́ць
«нирок; [пірникоза, Podiceps L.]»
ні́рка
«нирок»
норе́ць
ріне́ць
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ныро́к | білоруська |
| нырэ́ц | білоруська |
| nira «нирок» | латиська |
| nyrъь | праслов’янська |
| nyrjati «пірнати» | праслов’янська |
| ныро́к | російська |
| нòрац «тс.» | сербохорватська |
| ponírek «нирок; пірникоза» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України