НИКАНОР — ЕТИМОЛОГІЯ
Никано́р
запозичення з грецької мови;
гр. Νικάνωρзагальноприйнятої етимології не має;
виводиться від νίκη«перемога» іὀράω «бачу» (Сл. вл. імен 72; Петровский 165; Илчев 359), від νίκη іἀνήρ (род. в. ἀνέρος) «чоловік» (Спр. личн. имен 439) або від νίκη і ἄνωρος «передчасний» (Constantinescu 116);
р. болг. Никано́р, бр. Нікано́р, ч. слц. Nikanor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ніка́н
«звитяжца, ил(и) побѣда мужемъ, побѣждаа»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Нікано́р | білоруська |
| Никано́р | болгарська |
| Νικάνωρ | грецька |
| νίκη «перемога» | грецька |
| іὀράω «бачу» | грецька |
| ἀνέρος «чоловік» | грецька |
| ἄνωρος «передчасний» | грецька |
| νίκη | грецька |
| Никано́р | російська |
| Nikanor | словацька |
| Nikanor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України