НАДЕЖДА — ЕТИМОЛОГІЯ
наді́жка «надія»
псл. *nadedja «надія; накладання», похідне утворення від основи теп. часу дієслова *nadedjǫ «накладаю, покладаю(ся)», спорідненої з інфінітивом naděti «надіти, накласти»;
р. [надёжа] «надія», бр. [надзёжа], др. надежа, болг. наде́жда, м. надеж, стсл. надєжда «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наде́жний
«надійний»
на́джа
«тс.»
(‹ *на́дежа?)
на́діжна
«тільна»
(про корову)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| надзёжа | білоруська |
| наде́жда | болгарська |
| надежа | давньоруська |
| надеж | македонська |
| *nadedja «надія; накладання» | праслов’янська |
| *nadedjǫ «накладаю, покладаю(ся)» | праслов’янська |
| naděti «надіти, накласти» | праслов’янська |
| надёжа «надія» | російська |
| надєжда «тс.» | старослов’янська |
Наді́я (жіноче ім’я)
калька р. Наде́жда, запозиченого, як і болг. Наде́жда, з церковнослов’янської мови;
цсл. Надєжда є калькою гр. Ἐλπίς, -ίδος, власного жіночого імені, утвореного на основі іменникаἐλπίς «надія»;
бр. Надзе́я;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Наде́жда
На́дя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Надзе́я | білоруська |
| Наде́жда | болгарська |
| Ἐλπίς | грецька |
| Έϑιίδος | грецька |
| Наде́жда | російська |
| Надєжда | церковнослов’янська |
| ἐλπίς «надія» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України