НК — ЕТИМОЛОГІЯ
цинк «метал синяво-білого кольору»
запозичення з німецької мови;
н. Zink «цинк», ст. Zinken «тс.» виникло лексико-семантичним способом від Zinken, Zinke «зубець, загострене тіло, гострий виступ» (оскільки цей метал набирає в печах зубчастих форм), яке є результатом розширення суфіксом -k- основи, що виступає в двн. zinna (› герм. *tindjā) «зубець (муру), шпиль», свн. zinne, н. Zinne «тс.», споріднених з двн. zint «вістря, шпичак», дісл. tindr «вістря, верхівка», дангл. tind «зубець, шпичак», які пов’язані з сірл. dinn, dind «пагорб, височина»;
р. болг. м. цинк, бр. цынк, п. вл. нл. cynk, ч. zinek, слц. cink, нл. cenk, схв. ци̏нк, слн. cínk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цинкі́т
«цинкова руда»
(мін.)
цинкове́ць
«тс.»
цинкува́ти
(спец.)
ци́нчок
«окис цинку»
ци́нька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цынк | білоруська |
| цинк | болгарська |
| cynk | верхньолужицька |
| tind «зубець, шпичак» | давньоанглійська |
| zinna «зубець (муру), шпиль» (› герм. *tindjā) | давньоверхньонімецька |
| zint «вістря, шпичак» | давньоверхньонімецька |
| tindr «вістря, верхівка» | давньоісландська |
| цинк | македонська |
| cynk | нижньолужицька |
| cenk | нижньолужицька |
| Zink «цинк» | німецька |
| Zinne «тс.» | німецька |
| cynk | польська |
| цинк | російська |
| нк | сербохорватська |
| zinne | середньоверхньнімецька |
| dinn | середньоірландська |
| cink | словацька |
| cínk | словенська |
| zinek | чеська |
| Zinken «тс.» | ? |
| Zinke «зубець, загострене тіло, гострий виступ» (оскільки цей метал набирає в печах зубчастих форм) | ? |
| -k- | ? |
| dind «пагорб, височина» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України