МІТРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́тра «позолочений головний убір вищого духівництва християнської церкви»
запозичення з грецької мови;
гр. μίτρα «пов’язка на голову, тюрбан» остаточно не з’ясоване;
пов’язується з дінд. mitrá- «друг, згода» або з гр. μίτος «нитка, ланцюжок»;
р. бодр. м. ми́тра, бр. мі́тра, п. ч. слц. mitra, схв. мȕтра, слн. mítra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́тра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мі́тра | білоруська |
μίτρα «пов’язка на голову, тюрбан» | грецька |
μίτος «нитка, ланцюжок» | грецька |
mitrá- «друг, згода» | давньоіндійська |
ми́тра | македонська |
mitra | польська |
ми́тра | російська |
мȕтра | сербохорватська |
mitra | словацька |
mítra | словенська |
mitra | чеська |
ми́тра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України