МІСЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ
Миха́йло (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μιχαήλ походить від гебр. Mῑkhāḗl (Мῑxāēl), букв. «хто як бог», що складається з гебр. Mῑkhāh, скороченої форми від Mrkhãyah «тс.», і el «бог»;
р. болг. Михаи́л, бр. Міхаі́л, др. Михаилъ, п. вл. Michał, ч. Michael, Michal, слц. нл. Michal, вл. Michałk, схв. Михаи́ло, слн. Mihael, стсл. Михаилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Miхаи́лъ
«кто ж як б(ог)ъ, аб(о) покора, аб(о) убозств б(о)жее ... , або ударяючій б(ог)ъ»
(1627)
Мись
Мисько
Миха́в
Михаилъ
(1407)
Миха́й
Михайли́на
(жіноче ім’я)
Михайло
(1368)
Миха́лко
Михалъ
(1391)
Миха́ль
Миха́льо
Миха́нь
Миха́сь
Ми́хлик
Ми́ша
Мишко́
Місько́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Міхаі́л | білоруська |
| Михаи́л | болгарська |
| Michał | верхньолужицька |
| Michałk | верхньолужицька |
| Mῑkhāḗl | гебрайська |
| Mῑkhāh | гебрайська |
| Μιχαήλ | грецька |
| Михаилъ | давньоруська |
| Michal | нижньолужицька |
| Michał | польська |
| Михаи́л | російська |
| Михаи́ло | сербохорватська |
| Michal | словацька |
| Mihael | словенська |
| Михаилъ | старослов’янська |
| Michael | чеська |
| Mrkhãyah «тс.» | ? |
| el «бог» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України