МУХА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Слово	Мова
му́ха	білоруська
му́ха	болгарська
mucha	верхньолужицька
mun «комар»	вірменська
мυĩα «тс.»	грецька
mucka «комар»	давньоверхньонімецька
муха	давньоруська
*mū(s)-	індоєвропейська
musca «муха»	латинська
muse «муха»	литовська
мушичка	македонська
mucha	нижньолужицька
mäuchó	полабська
mucha	польська
muxa	праслов’янська
му́ха	російська
мỳха	сербохорватська
múha	словенська
моуχл	старослов’янська
moucha	чеська
mъšьka «мошка» (‹mъx-)	?
muša «тс.»	?
mycg «тс.»	?
mucha	?

москі́т «дрібна кровоссальна комаха, Phlebotomus Rond.» (ент.)

запозичення з іспанської мови;

ісп. mosquito «тс.» є похідним від mosca «муха», що зводиться до лат. musca, спорідненого з гр. μυĩα, лит. mùsė «тс.», псл. muxa, укр. му́ха;

р. моски́т, бр. москі́т, п. moskit, вл. moskito, ч. слц. moskyt, болг. моски́то, схв. мòскӣт, моски́то, слн. moskít;

Фонетичні та словотвірні варіанти

москі́тний

москі́товий

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
москі́т	білоруська
моски́то	болгарська
moskito	верхньолужицька
μυĩα	грецька
mosquito «тс.»	іспанська
musca	латинська
mùsė «тс.»	литовська
moskit	польська
muxa	праслов’янська
моски́т	російська
мòскӣт	сербохорватська
moskyt	словацька
moskít	словенська
му́ха	українська
моски́то	українська
moskyt	чеська
mosca «муха»	?

муха́ри́ця «комар, Culex pipiens L.; мурашка МСБГ; велика муха МСБГ; одноденка, Ephemera L. ВеНЗн» (ент.)

похідні утворення від му́ха, в окремих випадках зближені з мура́ха, мура́шни́к;

р. [му́харник] «комаха з довгими ногами», [мухо́рь] «мошка», п. [muchar] «комар», вл. mucholica «гнойовик (?), Bibio geotrupes»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

муxapі́

мухари́чка «одноденка»

мухари́шник «мурашник»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
mucholica «гнойовик (?), Bibio geotrupes»	верхньолужицька
muchar «комар»	польська
му́харник «комаха з довгими ногами»	російська
мухо́рь «мошка»	українська
му́ха	?
мура́ха	?
мура́шни́к	?

мушара «попелиця, Aphis» (ент.)

очевидно, нерегулярне утворення від му́ха, му́шка за зразком машкара́;

Фонетичні та словотвірні варіанти

мушера «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
му́ха	?
му́шка	?

муша́рка «гриб мухомор, Amanita Pers.» (бот.)

похідне утворення від му́ха;

назва зумовлена тим, що настій мухомора застосовувався для винищення мух;

п. [muszar, muszarka], ч. [mušárka], вл. muchor, muchorak, muchorica, нл. muchaŕ, схв. мỳхара, слн. múšnica «ТС.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

мушірька

мушник «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
muchor	верхньолужицька
muchorak	верхньолужицька
muchorica	верхньолужицька
muchaŕ	нижньолужицька
muszar	польська
muszarka	польська
мỳхара	сербохорватська
múšnica «ТС.»	словенська
mušárka	чеська
му́ха	?

муші́й «мишій, Setaria Р. В. Ж, (Me); тимофіївка Mak» (бот.)

очевидно, зближення з му́ха є лише вторинним, як і пізніше зближення з ми́ша в укр. миші́й, р. мыше́й;

етимологічно неясне;

ч. [mušec] «плоскуха, Echinochloa P. В.», схв. мухар «мишій», мувap «тс.», слн. múšec «мишій; канаркова трава, Phalaris», [mȗsič] «мишій; просо, Panisum L.», [mȗhec] «Panicum crus galli», [mȗhič, mȗhvič] «ТС.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

муши́й «мишій Ж; тимофіївка Mak»

мушиця «гребінник звичайний, Суnоsurus cristatus L.»

муші́йка «мишій» (Me)

му́шіль «тс.»

му́шка «тимофіївка Ж, Mak; китник луговий, Alopecurus pratensis L. Mak; гребінник звичайний Mak»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мыше́й	російська
м «мишій»	сербохорватська
múšec «мишій; канаркова трава, Phalaris»	словенська
миші́й	українська
м «тс.»	українська
mȗsič «мишій; просо, Panisum L.»	українська
mȗhec «Panicum crus galli»	українська
mȗhič «ТС.»	українська
mȗhvič «ТС.»	українська
mušec «плоскуха, Echinochloa P. В.»	чеська
му́ха	?
ми́ша	?

му́шка «начови Ж; жіноча зачіска з напуском волосся, що зачісується за вуха»

запозичення з польської мови;

п. muszka «цяточка (на обличчі)», muszczki «вид зачіски» походить від фр. mouche «муха; цяточка (на обличчі)», яке зводиться до лат. musca «муха», що відповідає укр. му́ха;

Фонетичні та словотвірні варіанти

музьки «тс.»

му́хи «підстрижене біля вуха волосся в жінок; волосся, яке не вдається вплести в косу; волосся на кутиках чола»

мушки

мущки «чубок у коня; локон у жінки»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
musca «муха»	латинська
muszka «цяточка (на обличчі)»	польська
му́ха	українська
mouche «муха; цяточка (на обличчі)»	французька
muszczki «вид зачіски»	?

мушке́т «старовинна ґнотова рушниця»

іт. moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка» походить від слат. musca «муха; вид метального пристрою», спорідненого з псл. muxа, укр. му́ха;

через посередництво польської та західноєвропейських мов (н. Muskéte, фр. mousquet «тс.») запозичено з італійської;

р. бр. болг. мушке́т, п. muszkiet, ч. слц. mušketa, схв. мỳшкет, мушкèта, слн. muškéta;

Фонетичні та словотвірні варіанти

мушкете́р «солдат, озброєний мушкетом»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мушке́т	білоруська
мушке́т	болгарська
moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка»	італійська
muszkiet	польська
muxа	праслов’янська
мушке́т	російська
мỳшкет	сербохорватська
musca «муха; вид метального пристрою»	середньолатинська
mušketa	словацька
muškéta	словенська
му́ха	українська
мушкèта	українська
mušketa	чеська

мох «спорова рослина без коріння і квітів; [мохове болото Ч; пух МСБГ; начоси овечої вовни; відходи прядива під час ткання О» (бот.)

псл. mъхъ, mохъ (?);

споріднене з лит. mũsas (mùsos) «пліснява», двн. mos «мох, болото», лат. muscus «мох», сірл. mūr «мул»;

іє. *mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний»;

р. мох (род. в. мха і мо́ха), бр. мох, др. мъхъ, п. ч. нл. mech, слц. mach, вл. moch, болг. мъх, м. мов, схв. мȃх, мȁх, слн. máh, етсл. мъχъ;

Фонетичні та словотвірні варіанти

замші́ти «покритися мохом, замшитися»

зімхо́вий «пуховий»

имшени́к «тс.»«лишайник»

имши́нє «мох»

імхо́вий «моховий»

імше́дь «тс.; мох»

імши́ти «тс.»

міх «мох»

моха́стий «порослий мохом»

мохна́вий «мохнатий»

мохна́тий

мохна́тіти «обростати, покриватися мохом, [пухом]»

мохна́чка «багнувате поле О; миша Ж»

мохня́к «мохове болото»

мохова́тий «злегка покритий мохом»

моховець «лишайник, Lichen»

мохови́к «мохове болото; поляна, вкрита мохом»

мохови́на

моховиння «мох» (зб.)

мохови́тий

мохови́чка «поляна, вкрита мохом»

мохови́ще «мохове болото Ч; місце, де багато моху Ж»

мохо́вник «тс.»

мошеричо́к «острівець на озері»

моши́стий «порослий мохом»

мошки́

мо́шник

мошни́на «поляна, вкрита мохом»

мошня́к

мошо́к «тс.»

мух «тс.»

мшади «лишайники, Lichenes DC.» (бот.)

мшани́к «приміщення для зимівлі вуликів з бджолами, утеплене мохом»

мши́ти «конопатити мохом»

мши́тися «густо рости подібно до моху, ставати мохнатим»

обімши́ти «обкласти мохом»

омохті́ти «обрости мохом»

омоше́ний «покритий пухом»

омша́ни́к

омша́р «місце, заросле мохом»

омша́рина «тс.»

омши́ти «покрити мохом Ж; законопатити мохом дерев’яні стіни»

по́мша «вид моху, Jungermannia»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мох	білоруська
мъх	болгарська
moch	верхньолужицька
mos «мох, болото»	давньоверхньонімецька
мъхъ	давньоруська
*mu-/meu- «вогкий; трухлявий; брудний»	індоєвропейська
muscus «мох»	латинська
mũsas «пліснява» (mùsos)	литовська
мов	македонська
mech	нижньолужицька
cлц. mach	нижньолужицька
mech	польська
cлц. mach	польська
mъхъ	праслов’янська
мох (род. в. мха і мо́ха)	російська
мȃх	сербохорватська
mūr «мул»	середньоірландська
máh	словенська
мȁх	українська
mech	чеська
cлц. mach	чеська
mохъ (?)	?
мъχъ	?

мохна́лька «мокриця, стонога стінна, Oniscus murarius ВеНЗн, [мухавка] «тс.» (зоол.)

похідне утворення від мох, [мух];

назва зумовлена тим, що мокриця живе у вологих місцях, покритих пліснявою, мохом;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
мох	?
мух	?

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України