МОСУР — ЕТИМОЛОГІЯ

морсо́ля «колода, чурбак»

через західнослов’янвькі мови запозичено з німецької;
нвн. Máser «прожилка в деревині; наплив на дереві», свн. maser, двн. masar «тс.» споріднене з днн. masur «нарівт», дісл. mǫsurr «клен»;
зіставлення з схв. мȍсур «шпулька; льодяна бурулька», рум. mosór «шпулька» (О І 453) помилкове;
п. [mosurowy] «зроблений з нароста на дереві», ч. [mosor, mosoř] «наплив, наріст на дереві; кадіб на збіжжя; діжка на бринзу», слц. [mosúr] «обрубана колода; кадіб біля джерела; виріз», вл. mosor «шрам; річне кільце у деревині; наплив на дереві»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

моcíp «сільничка, видовбана з суцільного шматка дерева Г, Ж; бочка, видовбана з колоди; коробка; сільничка; посудина для сиру, видовбана з дерева; голова О»
моси́ря «тс. Ж; голова О; уперта людина Ж»
мосірча́
мо́сур «наплив на дереві»
му́сир «попіл; попільничка»
мусірча́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mosor «шрам; річне кільце у деревині; наплив на дереві» верхньолужицька
masar «тс.» давньоверхньонімецька
mǫsurr «клен» давньоісландська
masur «нарівт» давньонижньонімецька
Máser «прожилка в деревині; наплив на дереві» нововерхньонімецька
mosurowy «зроблений з нароста на дереві» польська
mosór «шпулька» румунська
мȍсур «шпулька; льодяна бурулька» сербохорватська
maser середньоверхньнімецька
mosúr «обрубана колода; кадіб біля джерела; виріз» словацька
mosor «наплив, наріст на дереві; кадіб на збіжжя; діжка на бринзу» чеська
mosoř «наплив, наріст на дереві; кадіб на збіжжя; діжка на бринзу» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України