МОН — ЕТИМОЛОГІЯ
мона́х
запозичення з грецької мови;
гр. μοναχός «самітний, одинокий» утворене від μόνος «один, сам»;
р. болг. мона́х, бр. мана́х, м. монах, схв. мòнāх, стсл. монаχъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мона́ха
мона́хи́ня
мо́нашество
монашествува́ти
мо́наший
мо́на́шка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мана́х | білоруська |
| мона́х | болгарська |
| μοναχός «самітний, одинокий» | грецька |
| монах | македонська |
| мона́х | російська |
| мòнāх | сербохорватська |
| монаχъ | старослов’янська |
| μόνος «один, сам» | ? |
мана́х «стояк водостічної труби в ставку»
неясне;
можливо, пов’язане з мона́х «чернець» за подібністю самотнього стояка до ченця;
бр. [мана́х] «бутиль на 3 – 5 л»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мана́х «бутиль на 3 -- 5 л» | білоруська |
| мона́х «чернець» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України