МОН — ЕТИМОЛОГІЯ

мона́х

запозичення з грецької мови;
гр. μοναχός «самітний, одинокий» утворене від μόνος «один, сам»;
р. болг. мона́х, бр. мана́х, м. монах, схв. мòнāх, стсл. монаχъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мона́ха
мона́хи́ня
мо́нашество
монашествува́ти
мо́наший
мо́на́шка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мана́х білоруська
мона́х болгарська
μοναχός «самітний, одинокий» грецька
монах македонська
мона́х російська
мòнāх сербохорватська
монаχъ старослов’янська
μόνος «один, сам» ?

мана́х «стояк водостічної труби в ставку»

неясне;
можливо, пов’язане з мона́х «чернець» за подібністю самотнього стояка до ченця;
бр. [мана́х] «бутиль на 3 – 5 л»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мана́х «бутиль на 3 -- 5 л» білоруська
мона́х «чернець» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України