МИШАСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ша «Mus L.» (зоол.)

псл. myšь;
споріднене з дінд. múḥ «миша, пацюк», гр. μũς «миша», двн. дангл. mūs, англ. mouse, нвн. Maus, лат. mūs, алб. mῑ «тс.»;
іє. *mūs;
далі зіставляється з дінд. muṣṇati «краде, грабує» або з гр. μύσος «бруд», σμυός «страшний, бридкий»;
реконструюється також (Трубачев ZfSl З, 676) іє. *mūs «сірий»;
р. др. мышь, бр. мыш, п. mysz, mysza, ч. слц. вл. нл. myš, полаб. måis, болг. ми́шка, схв. мȕш, слн. mìš, стсл. мышь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мися́
мися́тко
миш «тс.»
миша́к «кінь сірої масті; (мн.) мишачий послід»
миша́стий «схожий на мишу; мишиного кольору, попелястий»
миша́тенький «малорослий, з дрібними рисами обличчя»
миша́тий «тс.»
миша́тина «м’ясо миші Ж; мишачий послід»
ми́ша́чий
ми́шачка «мишачий послід»
мишва́ (зб.) «миші»
мишеня́
ми́шечка «тс.»
миши́н «мишачий»
миши́ні
ми́шій «тс.»
ми́шкати «полювати на мишей (про лисиць); рознюхувати»
мишкува́ти «тс.»
мишова́тий «мишоподібний»
мишо́винє «залишки їжі від мишей; солома, хлібні злаки, погризені мишами»
мишя́тко «мишеня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mῑ «тс.» албанська
mouse англійська
мыш білоруська
ми́шка болгарська
myš верхньолужицька
μũς «миша» грецька
μύσος «бруд» грецька
mūs давньоанглійська
mūs давньоверхньонімецька
múḥ «миша, пацюк» давньоіндійська
muṣṇati «краде, грабує» давньоіндійська
мышь давньоруська
*mūs індоєвропейська
*mūs «сірий» індоєвропейська
mūs латинська
myš нижньолужицька
Maus нововерхньонімецька
måis полабська
mysz польська
mysza польська
myšь праслов’янська
мышь російська
мȕш сербохорватська
myš словацька
mìš словенська
мышь старослов’янська
myš чеська
σμυός «страшний, бридкий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України