МИРОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Миро́н (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μύρων пов’язується з дієсловом μύρω «ллю сльози, плачу» або з іменником μύρον «миро»;
р. болг. Миро́н, др. Миронъ, п. Miron, слц. Mirón, стсл. Миронъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Μи́рко́
М
(1627)
Ми́рін
Миро́ньо
Миро́сь
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Миро́н | болгарська |
Μύρων пов'язується з дієсловом μύρω «ллю сльози, плачу» | грецька |
Миронъ | давньоруська |
Miron | польська |
Миро́н | російська |
Mirón | словацька |
Миронъ | старослов’янська |
μύρον «миро» | ? |
маре́на «вусач, Barbus Cuv.» (іхт.)
запозичення з німецької мови;
нвн. Maräne «ряпушка; сиг звичайний», у свою чергу, походить від зах.-сл. *mrěna (п. [mrzana] «марена», [brzana, brzanka] «ТС.», [brzona] «тс.; сиг звичайний, ч. [mřenka] «марена звичайна; гольян, Nemachilus barbatulus L.», [mřínek] «тс.», ст. mřen «марена звичайна», mřenek «тс.», слц. mrena «марена; [голець]», [mriena] «марена»), яке відповідає р. [мерён] «марена; в’язь, Leuciscus idus L.», [миро́н] «марена», укр. [мере́на] «марена дніпровська», [мірон] «марена звичайна» Л – Г, [мере́н(ь)ка] «гольян», [мерест, мересниця ВеНЗн, мересни́к ВеНЗн] «тс.», а також болг. мря́на (мре́на) «марена», [мриена], м. мрена, схв. мрȅн(а), слн. mréna «тс.» і разом з ними зводиться до псл. * merna «марена, ряпушка; сиг», запозиченого з фінських мов, у яких відповідне слово мало значення «ікра; риб’ячий мальок» (пор. манс. мäoрнэ «ікра», хант. мäрӛн «тс.», а також укр. [мере́нька] «жаб’яча ікра», [мерест] «тс.», в яких зберігається значення, ближче до вихідного);
зміна значення фінського слова при запозиченні пояснюється тим, що праслов’яни на території своєї ранньої прабатьківщини ознайомилися спочатку з ікрою вусача, сига і ряпушки в басейнах верхнього Дніпра (вище Прип’яті) і Зах. Двіни, засвоївши для неї від фінського населення загальну назву ікри, і лише після цього, розселяючись на південь і захід, перенесли її на відповідні види риби, що водяться в Дніпрі і в басейні Балтійського моря;
виведення назви маре́на від лат. muraena «морський вугор» (SW І 217; II 880) неправильне, хоча змішування слов’янської назви з латинською в басейні Дунаю могло мати місце;
пов’язання з псл. more (Kluge – Mitzka 475) помилкове;
р. [ма́ре́на́] «сиг звичайний; сиг чудський, Coregonus lavaretus maraenoides Poljakow; марена звичайна, Barbus barbus L.; марена дніпровська; гольян», [мари́на] «марена дніпровська», [мари́нка] «гольян», [мари́шка, мары́га] «тс.», бр. маро́на «марена звичайна», [марэ́на] «тс.», п. marena «сиг; [марена звичайна]», [maryna] «марена звичайна», [marynka] «ряпушка, Coregonus albula L.», ч. maréna severní sih «сиг чудський», слц. [mariena] «марена звичайна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
маренчу́к
«молода марена Ж; марена дніпровська, Barbus barbus borysthenicus Dybowski Л -- Г; марена балканська, Barbus meridionalis peteny i Heckel»
маренька
«гольян, Phoxinus Agassiz»
мари́на
«марена дніпровська; сиг звичайний, Coregonus lavaretus»
мере́на
«марена дніпровська»
мере́нка
«гольян»
мере́нька
«гольян озерний, Phoxinus percnurus Pall.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
маро́на «марена звичайна» | білоруська |
мря́на «марена» (мре́на) | болгарська |
muraena «морський вугор» | латинська |
мрена | македонська |
Maräne «ряпушка; сиг звичайний» | нововерхньонімецька |
marena «сиг; [марена звичайна]» | польська |
*merna «марена, ряпушка; сиг» | праслов’янська |
more | праслов’янська |
мерён «марена; в’язь, Leuciscus idus L.» | російська |
мрȅн(а) | сербохорватська |
mariena «марена звичайна» | словацька |
mréna «тс.» | словенська |
мере́на «марена дніпровська» | українська |
мари́на «марена дніпровська» | українська |
мари́нка «гольян» | українська |
мари́шка | українська |
мары́га «тс.» | українська |
марэ́на «тс.» | українська |
maryna «марена звичайна» | українська |
marynka «ряпушка, Coregonus albula L.» | українська |
maréna severní sih «сиг чудський» | чеська |
*mrěna (п. [mrzana] «марена», [brzana, brzanka] «ТС.», [brzona] «тс.; сиг звичайний, ч. [mřenka] «марена звичайна; гольян, Nemachilus barbatulus L.», [mřínek] «тс.», ст. mřen «марена звичайна», mřenek «тс.», слц. mrena «марена; [голець]», [mriena] «марена») | ? |
миро́н «марена» | ? |
мірон «марена звичайна» | ? |
мере#н(ь)ка «гольян» | ? |
мерест «тс.» | ? |
мересниця ВеНЗн «тс.» | ? |
мересни́к «тс.» | ? |
ВеНЗн «тс.» | ? |
мриена | ? |
Двіни | ? |
маре́на | ? |
ма́ре́на́ «сиг звичайний; сиг чудський, Coregonus lavaretus maraenoides Poljakow; марена звичайна, Barbus barbus L.; марена дніпровська; гольян» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України