МИКОЛАЇВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Мико́ла (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Νῑκόλαος складається з основ дієслова νικάω «перемагаю», пов’язаного з ν́іκη «перемога», та іменника λᾱός «народ», яке загальноприйнятої етимології не має;
початкове м замість н у східнослов’янських і польській мовах пояснюється як результат впливу імені Михаилъ;
р. Никола́й, [Мику́ла], бр. Miкала́й, Міко́ла, др. Никола, Микула, п. Mikołaj, ч. слц. Mikuláš, схв. Нùкола, вл. Mikławš, нл. Miklawš, болг. Николай, слн. Miklavž, стсл. Никола, Николаи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Миколай
(1398)
Микола́й
мико́льник
«день святого Миколи»
Мико́ля
Никола
(бл. 1350)
Нико́ла
Нико́ла
«звитязство посполства, побѣда людей»
(1627)
Николай
(XV ст.)
Никола́й
никола́йки
«подарунки дітям у день Миколи»
нико́льщина
«гулянка на честь Миколи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Miкала́й | білоруська |
| Николай | болгарська |
| Mikławš | верхньолужицька |
| Νῑκόλαος складається з основ дієслова νικάω «перемагаю» | грецька |
| Никола | давньоруська |
| Miklawš | нижньолужицька |
| Mikołaj | польська |
| Никола́й | російська |
| Нùкола | сербохорватська |
| Mikuláš | словацька |
| Miklavž | словенська |
| Никола | старослов’янська |
| Мику́ла | українська |
| Міко́ла | українська |
| Микула | українська |
| Mikuláš | чеська |
| ν́іκη «перемога» | ? |
| λᾱός «народ» | ? |
| Михаилъ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України