МЕРКУРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Мерку́рій (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Μερκύpɩoς походить від лат. Mercurius «бог торгівлі і промисловості», що зводиться до етр. *Mercura «первісне родове божество, культ якого перейшов до Риму»;
виведення від лат. merx «товар» (Вл. імена 67) помилкове;
р. болг. Мерку́рий, бр. Мерку́рый, ч. Merkur, ст. Merkuriáš, слц. Merkúr, вл. Merkur, схв. Меркур, слн. Mercur, стсл. Мεръкоγрии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Мерку́рі
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Мерку́рый | білоруська |
| Мерку́рий | болгарська |
| Merkur | верхньолужицька |
| Μερκύpɩoς | грецька |
| Mercurius «бог торгівлі і промисловості» | латинська |
| merx «товар» | латинська |
| Мерку́рий | російська |
| Меркур | сербохорватська |
| Merkúr | словацька |
| Mercur | словенська |
| Мεръкоγрии | старослов’янська |
| Merkur | чеська |
| Merkuriáš | чеська |
| *Mercura «первісне родове божество, культ якого перейшов до Риму» | ? |
мерку́рія «ртуть» (заст.)
запозичення з латинської мови;
слат. mereurius «тс.» пов’язане з Mercurius «бог торгівлі», оскільки останній вважався жвавим і рухливим;
р. заст. мерку́рий «ртуть», п. ст. merkuriusz «ТС.», merkurialismus «отруєння ртуттю», схв. мèркурuj] (ум) «ртуть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
меркура́н
«ртутно-органічний препарат для протруювання насіння»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| merkuriusz «ТС.»«отруєння ртуттю» | польська |
| merkurialismus «ТС.»«отруєння ртуттю» | польська |
| merkuriusz «ТС.»«отруєння ртуттю» | польська |
| merkurialismus «ТС.»«отруєння ртуттю» | польська |
| merkuriusz | польська |
| merkuriusz | польська |
| мерку́рий «ртуть» | російська |
| мерку́рий «ртуть» | російська |
| мèркурuj ум «ртуть» (ум) | сербохорватська |
| mercurius «тс.» | середньолатинська |
| Mercurius «бог торгівлі» | середньолатинська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України