МЕНДЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ма́ндель «міра при складанні снопів у 15 або 50 штук Г, Ж; в’язанка вибраного льону або конопель; поганий сніп; в’язанка бобу, гороху тощо О»

через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
н. Mándel «п’ятнадцять штук, (первісне) купа з 15 снопів» споріднене з корн. manal «сніп», лат. manus «рука»;
бр. мэ́ндлік «купка з п’яти снопів», мэ́длік, [мэндаль] «тс.», п. [mandel] «п’ятнадцять (снопів)», mendel, mandla, ч. нл. mandel, слц. mandel’, вл. mandl «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ма́ндзіль
манди́ль «15 горсток конопель або льону»
ма́нділь «тс.»
ма́нтель «в’язанка льону, конопель»
ме́ндель «невеликий сніп»
ме́ндлик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мэ́ндлік «купка з п’яти снопів» білоруська
mandl «тс.» верхньолужицька
manal «сніп» корнська
manus «рука» латинська
mandel нижньолужицька
Mándel «п’ятнадцять штук, (первісне) купа з 15 снопів» німецька
mandel «п’ятнадцять (снопів)» польська
mendel «п’ятнадцять (снопів)» польська
mandla «п’ятнадцять (снопів)» польська
mandel' словацька
мэ́длік українська
мэндаль «тс.» українська
mandel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України