МЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ма́йже
результат злиття слів май «вважай» (2 ос. одн. наказ. спос. від дієслова ма́ти) і сполучника [же] «що» або [би] «ніби»;
виведення від рум. mai «більше» (Vrabie Romanoslavica 14, 160) помилкове;
Фонетичні та словотвірні варіанти
май
ма́йби́
мей
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mai «більше» | румунська |
| май «вважай» (2 ос. одн. наказ. спос. від дієслова ма́ти) | ? |
| же «що» | ? |
| би «ніби» | ? |
мов (звертання до близької особи; вживається поруч із звертанням, вираженим ім’ям, або, частіше, замість нього)» Me
запозичення з молдавської мови;
молд. мэй (звертання) «гей ти», мэ «тс.», як і рум. măi, mă «тс.», виводиться від нар.-лат. *mо, що зводиться до лат. modo «тільки, лише», пов’язаного з modus «міра, спосіб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мей
«тс.»
мой
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| modo «тільки, лише» | латинська |
| modus «міра, спосіб» | латинська |
| мэй «гей ти» (звертання) | молдавська |
| мэ «тс.» | молдавська |
| *mо | народнолатинська |
| măi | румунська |
| mă «тс.» | румунська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України