МАШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. maca «кішка», зменш. mačьka, етимологічно не зовсім ясне;

розглядається як утворення звуконаслідувального походження (Младенов 272; Skok II 344);

пов’язується також з приманювальним вигуком псл. mac-mac (Machek ESJČ 347; Holub – Lyer 297; Holub – Kop. 174) або з ім’ям Марі́я (пор. нім. Miez, Mieze «зменш. від Marie; кішка» – Bern. II 1; Mikl. EW 179);

непереконливі пояснення як похідного від ма́ти (Lessiak ZfDA 53, 128) і як запозичення з угорської мови (Décsy 46 – 47);

уг. macska «кішка» походить із слов’янських мов;

в українську мову, можливо, запозичено з західно- або південно-слов’янських мов;

п. [mačiek] «кіт», ч. macek «тс.», mačka «кішка», máče «кошеня», слц. mačka «кішка», máčik «кіт», болр. [ма́чка] «кішка», [маче́] «кошеня», [мачо́к] «кіт», ма́ца «киця», мац-мац «киць-киць», м. маца «киця», мац-мац «киць-киць», схв. мȁчка «кішка», мȁче «кошеня», мáчок «кіт», мàчōр «великий старий кіт», [мàчур] «тс.», слн. máčka «кішка», máček «кіт»;

н. Másche «вузол, бант» споріднене з лит. mãzgas «вузол». – Kluge – Mitzka 463;

запозичення з німецької мови;

ч. mašle, слц. [mašl’a, mašňa) «тс.», схв. мàшна (мáшна) «галстук; бант»;

очевидно, пов’язане з не зафіксованим маш, яким підкликають тварину;

можливий вплив власного імені Ма́ша;

р. [ма́шка] (вигук, яким підкликають свиней, овець), [ма́ша-ма́ша] (вигук, яким підкликають овець), [маш-маш] (вигук, яким підкликають свиней, овець, коней), ч. [mašík] «свиня», слц. maso, maško «тс.»;