МАЦЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
мачу́ґа «дрюк, булава Ж; ґерлиґа; опудало; (знев.) висока жіноча зачіска МСБГ»
запозичення з молдавської і румунської мов;
молд. мэчу́кэ «дрюк, ломака», рум. măciúcă, [mocioucă], аром. măciuca «тс.» походить від лат. *matteuca «тс.» (пор. mateola «вид молота», що зіставляється з дінд. matyám «борона; дрюк», двн. medela «плуг», псл. motyka, укр. моти́ка);
р. [мочу́га] «голова», п. maczuga «дрюк; булава; неотеса», болг. [мачу́га] «палка; довбня», схв. мàчуга «палка, жердина», мòчуга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мацю́ка
«булава»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| măciuca «тс.» | аромунський |
| мачу́га «палка; довбня» | болгарська |
| *matteuca «тс.» (пор. mateola «вид молота», що зіставляється з дінд. matyám «борона; дрюк», двн. medela «плуг», псл. motyka, укр. моти́ка) | латинська |
| мэчу́кэ «дрюк, ломака» | молдавська |
| maczuga «дрюк; булава; неотеса» | польська |
| мочу́га «голова» | російська |
| măciúcă | румунська |
| мàчуга «палка, жердина» | сербохорватська |
| мòчуга «тс.» | українська |
| mocioucă | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України