МАТЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Матві́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ματϑαĩος походить від гебр. matiṯiāhū, matiṯiāh «дар (бога) Ягве, божий чоловік»;
р. Матве́й, Матфе́й, бр. Мацве́й, др. Матөеи, МаттѢи, Маттеи, п. Maciej, ст. Mateusz, ч. Matěj, Matyáš, слц. нл. Matej, вл. Maćij, Matej, болг. Матве́й, Мате́й, схв. Мàтиjāш, слн. Matej, стсл. Матдеи, Маттѣи, Маттеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Матві́їха
«дружина Матвія»
Матвї́йко
Матеи
(1479)
Мате́й
Маті́й
Матөе́й
«даныи, (да)рова(ныи)»
(1627)
Матхе́й
Матя́ш
Мафте́й
Махте́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Мацве́й | білоруська |
Матве́й | болгарська |
Maćij | верхньолужицька |
matiṯiāhū | гебрайська |
Ματϑαĩος | грецька |
Матөеи | давньоруська |
Matej | нижньолужицька |
Maciej | польська |
Мàтиjāш | сербохорватська |
Matej | словацька |
Matej | словенська |
Матдеи | старослов’янська |
Матфе́й | українська |
МаттѢи | українська |
Маттеи | українська |
Мате́й | українська |
Matěj | чеська |
matiṯiāh «дар (бога) Ягве, божий чоловік» | ? |
Матве́й | ? |
Mateusz | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України