МАТЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Матві́й (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Ματϑαĩος походить від гебр. matiṯiāhū, matiṯiāh «дар (бога) Ягве, божий чоловік»;
р. Матве́й, Матфе́й, бр. Мацве́й, др. Матөеи, МаттѢи, Маттеи, п. Maciej, ст. Mateusz, ч. Matěj, Matyáš, слц. нл. Matej, вл. Maćij, Matej, болг. Матве́й, Мате́й, схв. Мàтиjāш, слн. Matej, стсл. Матдеи, Маттѣи, Маттеи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Матві́їха «дружина Матвія»
Матвї́йко
Матеи (1479)
Мате́й
Маті́й
Матөе́й «даныи, (да)рова(ныи)» (1627)
Матхе́й
Матя́ш
Мафте́й
Махте́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Мацве́й білоруська
Матве́й болгарська
Maćij верхньолужицька
matiṯiāhū гебрайська
Ματϑαĩος грецька
Матөеи давньоруська
Matej нижньолужицька
Maciej польська
Мàтиjāш сербохорватська
Matej словацька
Matej словенська
Матдеи старослов’янська
Матфе́й українська
МаттѢи українська
Маттеи українська
Мате́й українська
Matěj чеська
matiṯiāh «дар (бога) Ягве, божий чоловік» ?
Матве́й ?
Mateusz ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України