МАРІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Марі́я (жіноче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Μαρία ‹ Μαριάμ походить від арам. Maryam, спорідненого з гебр. Miryam;
р. болг. Мари́я, бр. Мары́я, др. Мария, п. Maria, Marja, ч. Marie, слц. Mária, вл. нл. Marija, полаб. Morája, м. Мариjа, схв. Мàриjа, слн. Marija, стсл. Марига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
М
«владушаа, или г(оспо)жа ... поднесенаа, аб(о) горкости море, або мѵрра»
(а)рі́я или Мариа́м (1627)
Маню́ня
Маню́ра
Маню́ся
Маню́та
Ма́ня
Маня́ша
Ма́р'я
Мара́ня
Маричка
Мари́ша
Марі́йка
Марі́ка
Марі́чка
Марі́я
(1401)
Ма́рка
Мару́на
Марунджа́
Ма́ру́ня
Маруси́на
Мару́ся
Мару́шка
Маря
Ма́ся
Ма́ша
Му́нька
Му́ра
Му́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Maryam | арамейська |
| Мары́я | білоруська |
| Мари́я | болгарська |
| Marija | верхньолужицька |
| Miryam | гебрайська |
| Μαρία | грецька |
| Мария | давньоруська |
| Мариjа | македонська |
| Marija | нижньолужицька |
| Morája | полабська |
| Maria | польська |
| Мари́я | російська |
| Мàриjа | сербохорватська |
| Mária | словацька |
| Marija | словенська |
| Мари | старослов’янська |
| Marie | чеська |
марія́н «валеріана лікарська, Valeriána officinalis L.» (бот.)
результат видозміни назви валеріа́на, зближеної з Марі́я;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| валеріа́на | ? |
| Марі́я | ? |
Мар'я́н
запозичення з латинської мови;
часто пов’язується як чоловіча форма з ім’ям Марі́я;
далі зводиться до лат. mare «море», спорідненого з псл. more, укр. мо́ре;
лат. Mariānus виводиться від власного імені Marius як «належний до роду Маріїв»;
р. Мариа́н, Марья́н, бр. Мар’я́н, Марыя́н, п. Marjan, ч. слц. Marián, болг. Мариа́н, м. Маријан, схв. Мȁрјан, Мȁријāн, слн. Marijan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Map'а́ньо
Маріа́н
Марія́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Мар'я́н | білоруська |
| Мариа́н | болгарська |
| mare «море» | латинська |
| Mariānus виводиться від власного імені Marius як «належний до роду Маріїв» | латинська |
| Маријан | македонська |
| Marjan | польська |
| more | праслов’янська |
| Мариа́н | російська |
| Мȁрјан | сербохорватська |
| Marián | словацька |
| Marijan | словенська |
| мо́ре | українська |
| Марья́н | українська |
| Марыя́н | українська |
| Мȁријāн | українська |
| Marián | чеська |
| Марі́я | ? |
материдушка «чебрець звичайний, Thymus serpyllum L.» (бот.)
складне слово, утворене з основ іменників ма́ти (род. в. матері) і ду́шка (зменш.) «душа»;
можливо, що перший компонент є результатом видозміни давнішого (діви) Марії;
повір’я, згідно з яким у цю рослину перевтілилася душа молодої матері, яка рано померла, очевидно, виникло після деетимологізації первісної назви;
менш обґрунтоване припущення (Bern. I 235) про зв’язок з назвою бджолиної матки;
р. [маткина душка] «тс.», души́ца «материнка, Origanum L.», бр. мацярду́шка «материнка; [чебрець]», п. [macierduszka] «материнка звичайна, Origanum vulgare L.», ст. macierza duszka «чебрець», ч. mateřídouška, слц. materidúška, хорв. слн. materina dušica «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мацярду́шка «материнка; [чебрець]» | білоруська |
| macierduszka «материнка звичайна, Origanum vulgare L.» | польська |
| маткина «тс.» | російська |
| materidúška | словацька |
| materina dušica «тс.» | словенська |
| души́ца «материнка, Origanum L.» | українська |
| materina dušica «тс.» | хорватська |
| mateřídouška | чеська |
| ма́ти і ду́шка «душа» (род. в. матері)(зменш.) | ? |
| Марії | ? |
| macierza duszka «чебрець» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України