МАРДАР — ЕТИМОЛОГІЯ

Марда́р

запозичення з грецької мови;
гр. Μαρδάριος походить від назви племені Μάρδοι «марди», що мешкало на південному узбережжі Каспійського моря (у Вірменії та в Персії);
р. Марда́рий, бр. Марда́рый, схв. Мàрдāриjе;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Мардарій «камен сіателен» (1627)
Марда́рій
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Марда́рый білоруська
Μαρδάριος походить від назви племені Μάρδοι «марди» грецька
Марда́рий російська
Мàрдāриjе сербохорватська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України