МАРДАР — ЕТИМОЛОГІЯ
Марда́р
запозичення з грецької мови;
гр. Μαρδάριος походить від назви племені Μάρδοι «марди», що мешкало на південному узбережжі Каспійського моря (у Вірменії та в Персії);
р. Марда́рий, бр. Марда́рый, схв. Мàрдāриjе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Мардарій
«камен сіателен»
(1627)
Марда́рій
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Марда́рый | білоруська |
Μαρδάριος походить від назви племені Μάρδοι «марди» | грецька |
Марда́рий | російська |
Мàрдāриjе | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України