МАЛАН — ЕТИМОЛОГІЯ

Меліська ВеЛ, Меліянка ВеЛ, Меліянна ВеЛ], Мі́ла, Мі́ля, ст. Мела́нїа «чръна лицем» (1627);

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

гр. Μελανίά (букв. «чорнота») пов’язане з прикметником μέλας (род. в. μέλανος) «чорний», що зіставляється з дінд. malináḥ «брудний», málam «бруд», а також з лтс. mains «чорний», прус. melne «синяк»;

р. Мела́ния, бр. Мала́ння, п. Melania, ч. Melánie, слц. Melánia, болг. Мелани́я, м. Меланија, схв. Меланија, слн. Melanija, стсл. Меланига;