МАДОНА — ЕТИМОЛОГІЯ
мадо́нна
запозичення з італійської мови;
іт. madonna «пані; богородиця» походить із словосполучення ma donna букв. «моя пані», яке продовжує лат. mea domina «тс.», де mea є формою жін. р. займенника meus «мій», спорідненого з укр. мій, a domina «пані» пов’язане з domus «дім», спорідненим з укр. дім;
р. бр. мадо́нна, п. ч. madonna, madona, вл. слц. madona, болг. мадо́на, схв. мадòна, слн. madôna;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мадо́нна | білоруська |
| мадо́на | болгарська |
| madona | верхньолужицька |
| madonna «пані; богородиця» | італійська |
| mea domina «тс.» | латинська |
| madonna | польська |
| madona | польська |
| займенника meus «мій» | російська |
| мадо́нна | російська |
| мадòна | сербохорватська |
| madona | словацька |
| madôna | словенська |
| мій | українська |
| дім | українська |
| madonna | чеська |
| madona | чеська |
| займенника meus «мій» | ? |
| domina «пані» | ? |
| domus «дім» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України