МАГДА — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

гр. Μαγδαλήνη, букв. «жінка з Магдала», утворено від назви міста Μάγδαλα, джерелом якої є арам. Maghd^ĕla (первісно «вежа»), похідне від gĕdhal «він став великий», пов’язаного з гебр. gādhál «тс., був великий», gādhṓl «великий»;

р. Магдали́на, бр. Магдале́на, Ма́гда, п. Magdalena, ч. слц.Magdaléna, вл. нл. Madlena, болг. Магдали́на, Магдале́на, Магдали́н (чол.), схв. Magdàlȇna, Magdaljina, слн. Magdalena, стсл. Магдалини;