ЛЮТЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат видозміни скорочених форм [лю́тер, лютр, лю́тор] «лютеранин», зближених з лю́тий (пор. Фасмер–Трубачев II 546–547);

у галичан слово [лютр] «лютеранин» вживалося як лайливе (Пі);

видозмінене запозичення з німецької мови;

нім. Lutheráner «лютеранин» походить від прізвища реформатора церкви Мартіна Лютера (M. Luther, 1483–1566), засновника лютеранства;

форми [лю́тер, лю́тор, лютр], як і р. [лю́тор] «тс.», можливо, через посередництво п. luter «євангеліст, лютеранин», зводяться до того самого джерела;

р. болг. лютера́нин, бр. лютэра́нін, п. luteranin, ч. слц. luterán, вл. lutheran, болр. лутера́нин, м. лутеран, схв. лутерáнац, лутèровац, лутèрāн, слн. luteránес, luterán;