ЛЬОПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
льоп «ляп, шльоп» (ппг.)
p . [лёп] «ляп, шльоп», бр. лёпаць;
східнослов’янське звуконаслідувальне утворення, паралельне до ляп, ля́пати (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
зальо́панка
«замазура; нечупара»
зальо́пка
«тс.; забруднена гряззю»
льо́па
«брудна, неохайна людина; базіка; пліткаpка»
льопа́ка
«той, хто любить довго купатися, плавати»
льо́пало
«базіка»
льо́пати
«ляпати, мазати; верзти, базікати Ж, О; бризкати, лити МСБГ»
льо́пи
«плями від розлитої кольорової рідини; мазня»
льопотати
«цокотати»
польопо́тини
«мутна, забруднена рідина, рештки їжі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёпаць | білоруська |
| лёп «ляп, шльоп» | російська |
| ляп | українська |
| ля́пати (пор.). | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України