ЛУКІЇВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Лукі́й (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське і грецьке посередництво (гр. Λούκιος) запозичено з латинської мови;
лат. Lucius є похідним від lux (род. в. lucis) «світло», спорідненим з гр. λευκός «блискучий, білий», двн. днн. lioht «світлий, світло», псл. lučь «лучина», укр. лучи́на;
р. Луки́й, Луки́я, бр. Лукі́й, п. Lucyusz, Łucja, ч. Lucius, Lucie, Lucka, слц. Lucia, вл. Lucija, болг. Лукий, м. Лукие, схв. Лỳциja, стсл. Лоукий;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лукїй
«от свѣтлости»
(1627)
Лукі́я
(жіноче ім’я)
Лу́цька
Лу́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лукі́й | білоруська |
| Лукий | болгарська |
| Lucija | верхньолужицька |
| Λούκιος | грецька |
| Λούκιος | грецька |
| λευκός «блискучий, білий» | грецька |
| lioht «світлий, світло» | давньоверхньонімецька |
| lioht «світлий, світло» | давньонижньонімецька |
| Lucius «світло» (род. в. lucis) | латинська |
| lux | латинська |
| lucis | латинська |
| Лукие | македонська |
| Lucyusz | польська |
| Łucja | польська |
| Łucja | польська |
| Łucja | польська |
| lučь «лучина» | праслов’янська |
| Луки́й | російська |
| Луки́я | російська |
| Лỳциja | сербохорватська |
| Lucia | словацька |
| Лоукий | старослов’янська |
| лучи́на | українська |
| Lucius | чеська |
| Lucie | чеська |
| Lucka | чеська |
| Lucie | чеська |
| Lucka | чеська |
| Lucie | чеська |
| Lucka | чеська |
Луке́рія (жіноче ім’я)
результат видозміни імені Глике́рія, можливо, під впливом Лукі́я, Луки́на;
р. Лукерья, бр. Луке́р’я, болг. Луке́рия, цсл. Лɤкеріга;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Луке́ра
Луке́рка
Лукерья
(1481)
Луке́ря
Лу́ця
Лю́ця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Луке́р'я | білоруська |
| Луке́рия | болгарська |
| Лукерья | російська |
| Глике́рія | українська |
| Лукі́я | українська |
| Луки́на | українська |
| Лɤкеріга | церковнослов’янська |
Луки́на (жіноче ім’я)
очевидно, через посередництво грецької мови (гр. Λουκίνα) запозичено з латинської;
лат. Lucina (звідки також н. Lucyna, ч. Lucina) утворено від lux (lucis) «світло»;
розглядається також як похідне від чоловічого імені Лукі́й;
р. Луки́на, бр. Лукі́на;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лукі́на | білоруська |
| Λουκίνα | грецька |
| Λουκίνα | грецька |
| Λουκίνα | грецька |
| Lucina «світло» (звідки також н. Lucyna, ч. Lucina)(lucis) | латинська |
| lux | латинська |
| lucis | латинська |
| lux | латинська |
| lucis | латинська |
| Lucyna | німецька |
| Lucyna | німецька |
| Луки́на | російська |
| Лукі́й | українська |
| Lucina | чеська |
| Lucina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України