ЛУЖІ — ЕТИМОЛОГІЯ
лу́жа «калюжа Ж; низина з водою після весняної повені Ч»
псл. luža ‹ *lug-ja ‹ lougi̯a «тс.»;
споріднене з лтс. luga «драглиста, болотиста маса в заростаючих озерах», lugava «погана осіння погода», luga «драглі», лит. liū˜gas «калюжа; трясовина», lugnai «в’язке болото», іллір. *lugas або *lugā «болото», звідки алб. l’ëgatë «болото, калюжа», l’igatë «тс.»;
далі зіставляється з гр. λυγαĩος «темний», ἠλύγη «темнота»;
іє. *leug- «темний»;
р. лу́жа «калюжа», бр. лу́жа, лу́жына, др. лужа, п. łuża (з укр.), ч. louže, ст. lúže, слц. [luža], вл. нл. łuža, läˊuza, схв. лу̏жа, слн. lúža, стсл. лоужа «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лу́жжя
«низина, що заливається весняною водою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| l'ëgatë «болото, калюжа» | албанська |
| l'igatë «тс.» | албанська |
| лу́жа | білоруська |
| łuža | верхньолужицька |
| λυγαĩος «темний» | грецька |
| ἠλύγη «темнота» | грецька |
| лужа | давньоруська |
| *lugas «болото» | іллірійська |
| *lugā | іллірійська |
| *leug- «темний» | індоєвропейська |
| luga «драглиста, болотиста маса в заростаючих озерах» | латиська |
| lugava «погана осіння погода» | латиська |
| luga «драглі» | латиська |
| liū˜gas «калюжа; трясовина» | литовська |
| lugnai «в’язке болото» | литовська |
| łuža | нижньолужицька |
| läˊuza | нижньолужицька |
| łuża (з укр.) | польська |
| luža «тс.» | праслов’янська |
| *lug-ja | праслов’янська |
| lougi̯a | праслов’янська |
| лу́жа «калюжа» | російська |
| лу̏жа | сербохорватська |
| luža | словацька |
| lúža | словенська |
| лоужа «тс.» | старослов’янська |
| лу́жына | українська |
| louže | чеська |
| lúže (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України