ЛИМАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
лима́н «затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря»
через посередництво тюркських мов (тур. крим.-тат. кипч. liman «бухта, порт») эапозичено з грецької;
сгр. λιμένι(ον), λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») зводяться до гр. λιμήν «тс.», пов’язаного з λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг», яке не має певної етимології;
зіставляється з лат. līmus «бруд, мул», укр. слима́к, ли́ти і лат. līmus «косий, кривий», līmen «поріг», лтс. leja «долина, лощина»;
давньоруські форми запозичені безпосередньо з грецької мови;
р. болг. лима́н, бр. ліма́н, др. лимень, лимѣнь, п. liman (з укр.), ч. слц. liman (з р.), схв. лùмāн «лиман; джерело; вир »;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лима́нка
«молодий оселедець (Cluреа pontica), що живе в лимані Дніпра»
(іхт.)
лима́нник
«частина лиману»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ліма́н | білоруська |
| лима́н | болгарська |
| λιμήν «тс.» | грецька |
| λειμών «вологе, трав’янисте місце; луг» | грецька |
| лимень | давньоруська |
| лимѣнь | давньоруська |
| liman | кипчацька |
| liman | кипчацька |
| liman | кипчацька |
| liman | кримсько-татарська |
| liman | кримсько-татарська |
| liman | кримсько-татарська |
| līmus «бруд, мул» | латинська |
| līmus «косий, кривий» | латинська |
| līmen «поріг» | латинська |
| leja «долина, лощина» | латиська |
| λιμάνι | новогрецька |
| liman (з укр.) | польська |
| лима́н | російська |
| лùмāн «лиман; джерело; вир » | сербохорватська |
| λιμένι(ον) | середньогрецька |
| λιμένας «бухта» (нгр. λιμάνι «тс.») | середньогрецька |
| liman (з р.) | словацька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| liman | турецька |
| слима́к | українська |
| ли́ти | українська |
| liman (з р.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України