ЛЕОНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

Лео́н

через церковнослов’янське посередництво запозичено у давньоруську мову з грецької;
гр. Λέων походить від іменника λέων «лев»;
р. Лео́н, Лео́нт, бр. Ляво́н, др. Леонъ, Левонъ, п. слц. Leon, ч. Leo, Leon, слц. Leo, León, болг. Лео́н, стсл. Леоньтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Лево́н
Лео́нт
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ляво́н білоруська
Лео́н болгарська
Λέων «лев» грецька
λέων грецька
Леонъ давньоруська
Левонъ давньоруська
Leon польська
Лео́н російська
Лео́нт російська
Leon словацька
Leo словацька
León словацька
León словацька
Леоньтъ старослов’янська
Leo чеська
Leo чеська
Leo чеська

Лео́нтій

через церковнослов’янське посередництво запозичене в давньоруську мову з грецької;
гр. Λεόντιος походить від прикметника λεόντειος «лев’ячий, левиний», утвореного від іменника λέων «лев», з яким пов’язане також укр. лев;
р. Лео́нтий, бр. Ляво́нцій, др. Леонтий, Левонтий, слц. Leontín, болг. Лео́нти, стсл. Леон(ь)тий;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Лево́нтий
Лево́нтій
Лео́нтий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Ляво́нцій білоруська
Лео́нти болгарська
Λεόντιος «лев’ячий, левиний» грецька
λέων «лев» грецька
λεόντειος грецька
Леонтий давньоруська
Левонтий давньоруська
Лео́нтий російська
Leontín словацька
Леон(ь)тий старослов’янська
лев українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України