ЛАВРЕНТІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Лавре́нтій

через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. Λαυρέντɩος походить від лат. Laurens (род. в. Laurentis) «лаврентський, житель м. Лаврента» (Laurentum);
;
р. др. Лавре́нтий, бр. Лаўрэ́нцій, Лаўрэ́н, Ла́ўрын, п. Wawrzyniec, Laurenty, ч. Vavřínec, ст. Laurenec, слц. Vavrinec, болг. Лавре́нти, Ливре́н, м. Лаврентие, схв. Làvrêntije, слн. Lavrencij, стсл. Лаврентии;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Лав «многолюденъ ... бо́бковый» (1627)
Лавpентеи (1413)
Лаврин
Ла́вринъ (XV ст.)
Ла́врі́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Лаўрэ́нцій білоруська
Лаўрэ́н білоруська
Ла́ўрын білоруська
Лавре́нти болгарська
Лавре́н болгарська
Λαυρέντɩος грецька
Лавре́нтий давньоруська
Laurens «лаврентський, житель м. Лаврента» (род. в. Laurentis)(Laurentum) латинська
Лаврентие македонська
Wawrzyniec польська
Laurenty польська
Laurenty польська
Лавре́нтий російська
Làvrêntije сербохорватська
Vavrinec словацька
Lavrencij словенська
Лаврентии старослов’янська
Vavřínec чеська
Laurenec (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України