ЛАВРЕНТІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Лавре́нтій
через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. Λαυρέντɩος походить від лат. Laurens (род. в. Laurentis) «лаврентський, житель м. Лаврента» (Laurentum);
;
р. др. Лавре́нтий, бр. Лаўрэ́нцій, Лаўрэ́н, Ла́ўрын, п. Wawrzyniec, Laurenty, ч. Vavřínec, ст. Laurenec, слц. Vavrinec, болг. Лавре́нти, Ливре́н, м. Лаврентие, схв. Làvrêntije, слн. Lavrencij, стсл. Лаврентии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Лав
«многолюденъ ... бо́бковый»
(1627)
Лавpентеи
(1413)
Лаврин
Ла́вринъ
(XV ст.)
Ла́врі́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Лаўрэ́нцій | білоруська |
| Лаўрэ́н | білоруська |
| Ла́ўрын | білоруська |
| Лавре́нти | болгарська |
| Лавре́н | болгарська |
| Λαυρέντɩος | грецька |
| Лавре́нтий | давньоруська |
| Laurens «лаврентський, житель м. Лаврента» (род. в. Laurentis)(Laurentum) | латинська |
| Лаврентие | македонська |
| Wawrzyniec | польська |
| Laurenty | польська |
| Laurenty | польська |
| Лавре́нтий | російська |
| Làvrêntije | сербохорватська |
| Vavrinec | словацька |
| Lavrencij | словенська |
| Лаврентии | старослов’янська |
| Vavřínec | чеська |
| Laurenec (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України