КУЧМІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́чма «висока бараняча шапка; висока копиця волосся; [насмішка, образа; турботи Пі]»

псл. *kučьma, пов’язане · *kukъma (схв. кукма «чуб», слн. kȗkma; «чубик; коси, укладені навколо голо ви»), а також з псл. kuka (р. [кука] «кулак» ‹ «щось зігнуте»), kuča (слн. kúčа «чуб, пасмо волосся»), kučerъ (укр. ку́чер, ку́чері);
споріднене з лтс. kauka «чуб, пасмо волосся», разом з яким зводиться до іє. *keu-k-/kou-k- «кривити, згинати, скручувати»;
беззастережне виведення з уг. kucsma (з 1682 р.) «кучма (висока смушкова шапка)» (Фасмер II 438; Brückner 279; Machek ESJČS 244–245; Bern. I 637; Mikl. EW 145) більш сумнівне через імовірність слов’янського походження угорського слова (Киш ЭИРЯ IV 52–58; Kniezsa 679);
уг. kucsma, молд. ку́чмэ, рум. cúcimă, очевидно, запозичені з української мови;
запозичення з угорської мови можна прийняти тільки частково (із значенням «бараняча шапка») і як зворотне щодо польської, словацької і східнослов’янських мов;
р. [ку́чма] «хутряна шапка з вухами», [кучма́] (смол.) «нетіпаха, куд лай, нечоса», бр. ку́чма́ «хутряна шап ка; копиця волосся», п. kuczma «хутряна шапка; [скуйовджене волосся на голові]», слц. kučma «смушкова (угорська) шапка», [kucma] «невисока шап ка», болг. [кушма́] «вид шапки», схв. ст kȗčma «хутряна шапка» (XV ст.), слн. kúčma «хутряна шапка; пташиний чубик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кочма́н «людина з скуйовдженим волоссям»
кучма́н
кучмани́стий «кудлатий»
кучманки́ «котики на вербі»
кучма́рки «сережки (на деревах)»
кучма́тий «густий і кошлатий» (про хутро)
ку́чмити «кошлатити»
кучмі́й «тс,»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́чма́ «хутряна шап ка; копиця волосся» білоруська
кушма́ «вид шапки» болгарська
*keu-k-/kou-k- «кривити, згинати, скручувати» індоєвропейська
kauka «чуб, пасмо волосся» латиська
ку́чмэ молдавська
kuczma «хутряна шапка; [скуйовджене волосся на голові]» польська
*kučьma праслов’янська
kuka (р. [кука] «кулак» ‹ «щось зігнуте») праслов’янська
ку́чма «хутряна шапка з вухами» російська
cúcimă румунська
ст kȗčma «хутряна шапка» (XV ст.) сербохорватська
kučma «смушкова (угорська) шапка» словацька
kúčma «хутряна шапка; пташиний чубик» словенська
kucsma «кучма (висока смушкова шапка)» (з 1682 р.)(Фасмер II 438; Brückner 279; Machek ESJČS 244--245; Bern. I 637; Mikl. EW 145) угорська
kucsma угорська
кучма́ «нетіпаха, куд лай, нечоса» (смол.) українська
kucma «невисока шап ка» українська
*kukъma (схв. к$укма «чуб», слн. kȗkma; «чубик; коси, укладені навколо голо ви») ?
kuča (слн. kúčа «чуб, пасмо волосся») ?
kučerъ (укр. ку́чер, ку́чері) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України