КОШЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

кошу́ля «сорочка»

псл. košulja;
загальнослов’янське запозичення з латинської мови, з поки що не встановленими часом і шляхами проникнення;
лат. casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» є демінутивною формою нлат. casa (‹ *cat-j-a) «хата, курінь», яке очевидно, зводиться до іє. *kat- «сплітати, скручувати»;
р. ст. кошу́ля «каптан, підбитий хутром», бр. кашу́ля «сорочка», др. кошуля «вид одягу», п. koszula «сорочка», ч. košile, ст. košule, слц. košel’a, [košul’a], вл. košla, [košula] «тс.», нл. košula «спідниця», болг. кошу́ля «сорочка», м. кошула, схв. кòшуља, слн. заст. діал. košúlja, стсл. кошоулга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́шеля «тс.»
куші́ль «сорочка (у весільному обряді)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кашу́ля «сорочка» білоруська
кошу́ля «сорочка» болгарська
košla верхньолужицька
košula «тс.» верхньолужицька
кошуля «вид одягу» давньоруська
*kat- «сплітати, скручувати» індоєвропейська
casula «хатина, намет; (пізніше) плащ із каптуром» латинська
кошула македонська
košula «спідниця» нижньолужицька
casa «хата, курінь» (‹ *cat-j-a) новолатинська
*cat-j-a новолатинська
koszula «сорочка» польська
košulja праслов’янська
кошу́ля «каптан, підбитий хутром» (ст.) російська
кòшуља сербохорватська
košel'a словацька
košul'a словацька
košúlja словенська
košúlja (заст.) словенська
košúlja (діал.) словенська
кошоулга «тс.» старослов’янська
košile чеська
košule (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України