КОЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ
коте́ць «загорода з очеретяних щитів для ловіння риби»
псл. kotьcь, зменш. від *kotъ «клітка»;
очевидно, споріднене з ав. kata- «комора, кімната», перс. kad «дім», гот. heѣjo «комора», дінд. cátant- «той, хто ховається»;
припускається також (ЭССЯ 11, 211–212; Bern. I 588–589; Holub–Kop. 182) запозичення з іранських мов;
малоймовірне пов’язання з псл. kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» (Топоров Этимология 1971, 289), а також пояснення (Persson Beitr. 111; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488) як запозичення з германських мов (пор. дангл. cot «хатина», англ. cot, дісл. kot «тс.»);
р. [коте́ц] «загорода для ловіння риби», п. kojec «клітка для свійської птиці», ст. kociec «клітка, пастка», ч. kotec «клітка для птиці; загородка в хліві», ст. kot «крамничка, рундук», болг. ко́чина «хлів», м. котец «загорода для ловіння риби», схв. кòтац «тс.; хлів», слн. kótec «курник; свинарник», стсл. котьць «клітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіте́ць
кот
коте́жний
(у сполученні [к-на бригада] «колектив рибалок, що ловлять рибу кітцями»)
коте́шний
«тс.»
ко́ти
«тс.»«отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету»
куте́ць
«пристосування з очерету для ловіння риби»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kata- «комора, кімната» | авестійська |
ко́чина «хлів» | болгарська |
heѣjo «комора» | готська |
cátant- «той, хто ховається» | давньоіндійська |
котец «загорода для ловіння риби» | македонська |
kad «дім» | перська |
kojec «клітка для свійської птиці» | польська |
kociec «клітка, пастка» (ст.) | польська |
kotьcь | праслов’янська |
*kotъ «клітка» | праслов’янська |
kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» | праслов’янська |
коте́ц «загорода для ловіння риби» | російська |
кòтац «тс.; хлів» | сербохорватська |
kótec «курник; свинарник» | словенська |
котьць «клітка» | старослов’янська |
kotec «клітка для птиці; загородка в хліві» | чеська |
kot «крамничка, рундук» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України