КОЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ

коте́ць «загорода з очеретяних щитів для ловіння риби»

псл. kotьcь, зменш. від *kotъ «клітка»;
очевидно, споріднене з ав. kata- «комора, кімната», перс. kad «дім», гот. heѣjo «комора», дінд. cátant- «той, хто ховається»;
припускається також (ЭССЯ 11, 211–212; Bern. I 588–589; Holub–Kop. 182) запозичення з іранських мов;
малоймовірне пов’язання з псл. kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» (Топоров Этимология 1971, 289), а також пояснення (Persson Beitr. 111; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488) як запозичення з германських мов (пор. дангл. cot «хатина», англ. cot, дісл. kot «тс.»);
р. [коте́ц] «загорода для ловіння риби», п. kojec «клітка для свійської птиці», ст. kociec «клітка, пастка», ч. kotec «клітка для птиці; загородка в хліві», ст. kot «крамничка, рундук», болг. ко́чина «хлів», м. котец «загорода для ловіння риби», схв. кòтац «тс.; хлів», слн. kótec «курник; свинарник», стсл. котьць «клітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кіте́ць
кот
коте́жний (у сполученні [к-на бригада] «колектив рибалок, що ловлять рибу кітцями»)
коте́шний «тс.»
ко́ти «тс.»«отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету»
куте́ць «пристосування з очерету для ловіння риби»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kata- «комора, кімната» авестійська
ко́чина «хлів» болгарська
heѣjo «комора» готська
cátant- «той, хто ховається» давньоіндійська
котец «загорода для ловіння риби» македонська
kad «дім» перська
kojec «клітка для свійської птиці» польська
kociec «клітка, пастка» (ст.) польська
kotьcь праслов’янська
*kotъ «клітка» праслов’янська
kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» праслов’янська
коте́ц «загорода для ловіння риби» російська
кòтац «тс.; хлів» сербохорватська
kótec «курник; свинарник» словенська
котьць «клітка» старослов’янська
kotec «клітка для птиці; загородка в хліві» чеська
kot «крамничка, рундук» (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України