КОСІК — ЕТИМОЛОГІЯ
косі́ка «колючка триголкова, Gastrosteus aculeatus» (іхт.)
очевидно, результат видозміни давнішого *кусі́ка «тс.»;
пор. [кусі́ка] «усе, що кусає» Ж, у даному разі як позначення риби, що має колючки (Рыбы СССР 413–414), кусається;
похідне від куса́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кусі́ка «тс.» | українська |
| кусі́ка «усе, що кусає» | українська |
| куса́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України