КОРНИЛІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

Корні́й

через посередництво старослов’янської мови запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Κορνήλιος походить від лат. Cornēlius «Корнелій», давньоримського патриціанського родового імені, яке загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується (Суперанская 79; Спр. личн. имен 426) з лат. cornū «ріг, бивень»;
припускається також зв’язок з лат. cornum «ягода дерену», cornus «дерен (кущ чи деревце)», спорідненим з гр. κράνος «тс.», κράνον «кизил (ягода)», лит. *kìrnas «вишневе дерево», дальші генетичні зв’язки яких із прус. kirno «кущ», лит. kẽras «тс.; корінь, пень», псл. *korę (korene) «корінь рослини», укр. ко́рінь та псл. *černъ (‹*ker-n-o) «держак; леміш», укр. че́ре́н «тс.» (Фасмер IV 340; Bern. I 146) менш певні, як і зіставлення (Boisacq 439, 509) з гр. κέρασος «вишневе дерево» (звідки виводяться лат. cerasus «тс.; плід вишні», псл. *čeršьna / čeršьnia «черешня», укр. чере́шня]. – Беринда 217; Сл. вл. імен 56; Бондалетов Русск. ономастика 102, 133; Петровский 135; Спр. личн. имен 426, 504; Knappová 113–114; Бірыла 102; Илчев 270; Constantinescu 35; Walde–Hofm. І 202; Frisk І 827–828; Pokorny 572–573. – Пор. ко́рінь1, корне́т1, че́ре́н, чере́шня;
р. Корне́лий, Корне́лия, заст. Корни́лий, розм. Корне́й, Ко́рни́й, Корни́л, Корни́ла, бр. Карне́й, Карне́лій, Карне́ль, Карні́л, Карні́ла, розм. Карно́, Карну́сь, др. Корнилий, п. Kornel, Korneli, Korneliusz, ч. слц. Kornel, болг. Корне́лий, Корнели, м. Корнел, Корнелие, Корнилие, схв. Кòрнēлије, Kornilije, слн. Kornel, Kornélius, Kornélij, стсл. Корнилии, Корнилъ, Корниль, Корнѣлъ, Корънилъ, Корьниль;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Kopи́лій «рогъ, (рог)ат(ъ)» (Корнил)(1627)
Корне́лій
Корне́лія
Корни́лій
Корни́лко
Корни́ло
Корні́єць
Корні́йко
Корну́сь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Карне́й білоруська
Карне́лій білоруська
Карне́ль білоруська
Карні́л білоруська
Карні́ла білоруська
Карно́ (розм.) білоруська
Карну́сь (розм.) білоруська
Корнилий білоруська
Корне́лий болгарська
Корнели болгарська
Κορνήλιος грецька
κράνος «тс.» грецька
κράνον «кизил (ягода)» грецька
κέρασος «вишневе дерево» (звідки виводяться лат. cerasus «тс.; плід вишні», псл. *čeršьna / čeršьnia «черешня», укр. чере́шня]. -- Беринда 217; Сл. вл. імен 56; Бондалетов Русск. ономастика 102, 133; Петровский 135; Спр. личн. имен 426, 504; Knappová 113--114; Бірыла 102; Илчев 270; Constantinescu 35; Walde--Hofm. І 202; Frisk І 827--828; Pokorny 572--573. -- Пор. ко́рінь1, корне́т1, че́ре́н, чере́шня., грецька
Корнилий давньоруська
Cornēlius «Корнелій» латинська
cornū «ріг, бивень» латинська
cornum «ягода дерену» латинська
cornus «дерен (кущ чи деревце)» латинська
cerasus латинська
*kìrnas «вишневе дерево» литовська
kẽras «тс.; корінь, пень» литовська
Корнел македонська
Корнелие македонська
Корнилие македонська
Kornel польська
Korneli польська
Korneliusz польська
*korę «корінь рослини» (korene) праслов’янська
*černъ «держак; леміш» (‹*ker-n-o) праслов’янська
korene праслов’янська
*ker-n-o праслов’янська
*čeršьna праслов’янська
čeršьnia праслов’янська
kirno «кущ» прусська
Корне́лий російська
Корне́лия російська
Корни́лий (заст.) російська
Корне́й (розм.) російська
Ко́рни́й (розм.) російська
Корни́л (розм.) російська
Корни́ла (розм.) російська
Кòрнēлије сербохорватська
Кòрнēлије сербохорватська
Kornel словацька
Kornel словенська
Kornélius словенська
Kornélij словенська
Корнилии старослов’янська
Корнилъ старослов’янська
Корниль старослов’янська
Корнѣлъ старослов’янська
Корънилъ старослов’янська
Корьниль старослов’янська
ко́рінь українська
че́ре́н «тс.» українська
чере́шня українська
Kornel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України