КЛИШ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kliša (*klěša) «клішня рака»;

споріднене з лит. klìšas «кривоногий», klìšės «клішні рака»;

бр. [клышава́ты] «клишоногий», п. kliszawy, вл. klěšiwy, klěšniwy «тс.», klěšiwić «ходити клишаво»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

сгр. Κλήμης (род. в. Κλήμεντος) походить від лат. Clemens (-mentis), утвореного на основі прикметника clemens «м’який, погожий, ніжний», спорідненого з clīno «згинаю, нахиляю», гр. κλίνω «схиляю, згинаю, прихиляю», дангл. hlinōn «прихилятися», двн. (h)linēn «тс.», псл. sloniti, укр. прислони́ти, заслони́ти – Петровский 134;

БЕР II 450;

;

запозичення з французької мови;

фр. cliché «тс.» утворено від сlicher «стереотипувати», що є, очевидно, словом звуконаслідувального походження;

як джерело менш імовірне н. [Klitsch] «грудочка; клейка маса»;