КИРИЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Кири́ло
через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Κύριλλος (род. в. Κυρίλλου) «Кирило» повʼязане з κύριος «володар; пан, господар, глава; Господь» і, можливо, первісно означало «господарський»;
західнословʼянські і словенська форми запозичено за посередництвом лат. Cyrillus «Кирило»;
р. Кири́лл, бр. Кіры́ла, Кіры́л, п. Cyryl, ч. слц. вл. Cyril, болг. Ки́рил, схв. Ћùрило, слн. Ciríl, стсл. Кѵрилъ, Кирилъ, Коурилъ, Кюрилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Кире́й
Кири́лець
Кири́лко
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Кіры́ла | білоруська |
Кіры́л | білоруська |
Ки́рил | болгарська |
Cyril | верхньолужицька |
Κύριλλος «Кирило» (род. в. Κυρίλλου) | грецька |
κύριος «володар; пан, господар, глава; Господь» | грецька |
Cyrillus «Кирило» | латинська |
Cyryl | польська |
Кири́лл | російська |
Ћùрило | сербохорватська |
Cyril | словацька |
Ciríl | словенська |
Кѵрилъ | старослов’янська |
Кирилъ | старослов’янська |
Коурилъ | старослов’янська |
Кюрилъ | старослов’янська |
Cyril | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України