КИРИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, повʼязане з [ки́дик] «маленька людина; попелюшка»;

запозичення з грецької мови;

гр. Κήρυκος є похідним від κήρυξ (інколи κηρυξ) «оповісник, проповідник», повʼязаного з καρκαίρω «гуджу», спорідненим з дінд. kārúḥ «співець, поет», carkarti «згадує, славлячи», дісл. hrōðr «слава, хвала», двн. (h)ruod «слава»;

р. болт. Ки́рик, бр. Кі́рык, стсл. Кѵрикъ, Кюрикъ;