КЕЛЬМЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
кишла́к
запозичене з узбецької мови, очевидно, за російським посередництвом;
узб. (‹чаг.) кишлок «кишлак» (‹«зимове кочовище»), як і споріднене тур. kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище», є похідним від киш «зима», спорідненого з тур. kış «зима, холод», тат. кыш «тс.», як. кыс (устата) «(протягом) зими», кыстык «зимовий», чув. хĕл «зима», дтюрк. qïš «тс.», можливо, пов’язаного з фін. kylmä «холод», саам. galmas «тс.», ерз. кельме «холод, холодний», мар. кы́лме «мерзлий, мерзлота»;
р. болг. кишла́к, бр. кішла́к;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кішла́к | білоруська |
кишла́к | болгарська |
qïš «тс.» | давньотюркська |
кельме «холод, холодний» | ерзянська |
кы́лме «мерзлий, мерзлота» | марійська |
кишла́к | російська |
galmas «тс.» | саамська |
кыш «тс.» | татарська |
kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище» | турецька |
киш «зима» | турецька |
kış «зима, холод» | турецька |
кишлок «кишлак» (‹чаг.)(‹«зимове кочовище») | узбецька |
kylmä «холод» | фінська |
хĕл «зима» | чуваська |
кыс «(протягом) зими» (устата) | якутська |
кыстык «зимовий» | якутська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України