КЕЛЬМЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

кишла́к

запозичене з узбецької мови, очевидно, за російським посередництвом;
узб. (‹чаг.) кишлок «кишлак» (‹«зимове кочовище»), як і споріднене тур. kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище», є похідним від киш «зима», спорідненого з тур. kış «зима, холод», тат. кыш «тс.», як. кыс (устата) «(протягом) зими», кыстык «зимовий», чув. хĕл «зима», дтюрк. qïš «тс.», можливо, пов’язаного з фін. kylmä «холод», саам. galmas «тс.», ерз. кельме «холод, холодний», мар. кы́лме «мерзлий, мерзлота»;
р. болг. кишла́к, бр. кішла́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кішла́к білоруська
кишла́к болгарська
qïš «тс.» давньотюркська
кельме «холод, холодний» ерзянська
кы́лме «мерзлий, мерзлота» марійська
кишла́к російська
galmas «тс.» саамська
кыш «тс.» татарська
kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище» турецька
киш «зима» турецька
kış «зима, холод» турецька
кишлок «кишлак» (‹чаг.)(‹«зимове кочовище») узбецька
kylmä «холод» фінська
хĕл «зима» чуваська
кыс «(протягом) зими» (устата) якутська
кыстык «зимовий» якутська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України