КАТАРИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

Катери́на

через церковнословʼянське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Αἰκατερίνη, Καϑαρίνη загальноприйнятого пояснення не має;
повʼязується (Сл. вл. імен 242; Петровский 108; Суперанская 86) з гр. καθαρός «чистий»;
припускається також давніша грецька форма з початковим ἑ, похідна від Ἑκάτερος чи Ἕκατος «який бʼє здалеку» (про Аполлона) або від Ἑκάτη (імʼя богині);
р. болг. Екатери́на, Катери́на, бр. Кацяры́на, др. Катерина (1108), п. Katarzyna, ч. Kateřina, слц. слн. Katarína, нл. Kata, м. Екатерина, Катарина, схв. Катàрӣна, стсл. Єкатєрина;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Єкатери́на «надежда, истин(н)а» (1627)
Кася
Катру́ся
Ка́тря
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Кацяры́на білоруська
Екатери́на болгарська
Катери́на болгарська
Αἰκατερίνη грецька
Καϑαρίνη грецька
καθαρός «чистий» грецька
Ἕκατος «який бʼє здалеку» (про Аполлона) грецька
Ἑκάτερος грецька
Ἑκάτη грецька
Катерина (1108) давньоруська
Екатерина македонська
Катарина македонська
Kata нижньолужицька
Katarzyna польська
Екатери́на російська
Катери́на російська
Катàрӣна сербохорватська
Katarína словацька
Katarína словенська
Kateřina чеська
Єкатєрина ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України