КАРАГАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
карага́ч «різновид вʼяза, ільм, Ulmus foliacea» (бот.)
очевидно, через російське посередництво запозичено з якоїсь тюркської мови;
тур. karaağaç «вʼяз», уйг. karaγač «тс.» означає буквально «чорне дерево» (можливо, від кольору кори) і утворилося з поєднання слів колишнього словосполучення прикметника kara «чорний» та іменника ağaç «дерево», слова пратюркського походження (пор. дтюрк. їγаč, уйг. йагач, чаг. йығач, узб. ёгоч, туркм. тат. агач, каз. ккалп. ног. алт. шор. агаш, тув. ыяш, башк. хак. агас, кирг. жыгач, чув. йываҫ «тс.»);
р. кара́га́ч, [кара́ич], бр. карага́ч «тс.», болг. [карага́ч] «вʼяз, берест»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
агаш | алтайська |
агас | башкирська |
карага́ч «тс.» | білоруська |
карага́ч «вʼяз, берест» | болгарська |
їγаč | давньотюркська |
агаш | казахська |
агаш | каракалпакська |
жыгач | киргизька |
агаш | ногайська |
кара́ич | російська |
ыяш | тувинська |
karaağaç «вʼяз» | турецька |
kara «чорний» | турецька |
ağaç «дерево» | турецька |
агач | турецька |
агач | туркменська |
ёгоч | узбецька |
karaγač «тс.» | уйгурська |
йагач | уйгурська |
агас | хакаська |
йығач | чагатайська |
йываҫ | чуваська |
агаш | шорська |
кара́га́ч | ? |
кара́чі «густий чагарник»
запозичення з якоїсь тюркської мови;
пор. тур. karaçalı «терен», утворене з основ kara «чорний» і çalı «чагарник»;
у російській мові відбулося зближення з карага́ч «вʼяз»;
р. [карага́ч] «терен» (Даль у значенні сумнівається);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
карага́ч «терен» (Даль у значенні сумнівається) | російська |
karaçalı «терен» | турецька |
kara «чорний» | турецька |
çalı «чагарник» | турецька |
карага́ч «вʼяз» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України