КАПУШ — ЕТИМОЛОГІЯ
капу́ша «овечий кліщ, Меlоphagus ovinus L.» (ент.)
запозичення з молдавської мови;
молд. кэпу́шэ «овечий кліщ; (бот.) рицина» (друге значення є, можливо, калькою лат. ricinus «вид великого кліща, паразита свійських тварин; рицина», пор. р. клещеви́на «рицина» як кальку латинського слова), очевидно, споріднене з алб. këpúshë «кліщ (паразит тварин)» і разом з ним належить до шару субстратної лексики, успадкованої з дако-фракійських говірок;
виведення рум. căpúşă від рум. cap «голова» (Crânjală 305; Philippide II 703; Drăganui Românii 75) непереконливе;
болг. [капу́ш] «кліщ», м. [капуш] (бот.) «рицина, Ricinus communis L.», схв. кр̀пуша «овечий кліщ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́пуш
кепу́ша
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| këpúshë «кліщ (паразит тварин)» | албанська |
| капу́ш «кліщ» | болгарська |
| ricinus | латинська |
| капуш «рицина, Ricinus communis L.» (бот.) | македонська |
| кэпу́шэ «овечий кліщ; (бот.) рицина» (друге значення є, можливо, калькою лат. ricinus «вид великого кліща, паразита свійських тварин; рицина», пор. р. клещеви́на «рицина» як кальку латинського слова) | молдавська |
| клещеви́на | російська |
| căpúşă | румунська |
| cap «голова» | румунська |
| кр̀пуша «овечий кліщ» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України