КАПУР — ЕТИМОЛОГІЯ
капу́ра «ворота»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. kapura (букв.) «на ворота» або (раніше) «у ворота» є формою верхньонаблизного відмінка (сублатива) від kapu «ворота» (запозичення в цьому значенні саме даної форми пояснюють лексикалізацією угорської команди kapura «на ворота (біжи, дивись)», усвідомленої українцями й словаками як «ворота»), запозиченого з тюркських мов (ще до оселення угорців в Угорщині);
дтюрк. qapuγ «двері, ворота», тур. kapı, чув. хапха «тс.» повʼязані з тюркськими дієсловами типу тур. kapa «зачиняти, замикати, закривати», ккалп. жап, чув. хуп «тс.»;
слц. [kapura] «ворота»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капу́рка
«хвіртка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| qapuγ «двері, ворота» | давньотюркська |
| жап | каракалпакська |
| kapura «ворота» | словацька |
| kapı | турецька |
| kapa «зачиняти, замикати, закривати» | турецька |
| kapura «на ворота» (букв.) | угорська |
| kapu «ворота» (запозичення в цьому значенні саме даної форми пояснюють лексикалізацією угорської команди kapura «на ворота (біжи, дивись) | угорська |
| хапха «тс.» | чуваська |
| хуп «тс.» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України