КАПОСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́пость
результат метатези в слові *па́кость, яка мала відбутися в умовах збереження -о- в теперішньому новому закритому складі (пор. па́кість)՝, судячи з вузькості явища (навряд чи навіть спільносхіднословʼянське), воно відбулося не раніше XIII ст., після остаточного розпаду східнословʼянської єдності;
первісною територією його постання були, очевидно, північноукраїнські говірки, особливо східна і центральна їх частини;
про це свідчить як характерне для цих говірок збереження о нового закритого складу в ненаголошеній позиції, так і поширення слова в основному лише на території Наддніпрянщини;
р. [ка́пость];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́посний
ка́посник
ка́посничати
ка́постити
капості́ти
«робитися гидким»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*па́кость | російська |
ка́пость | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України